Бик на колесах (на спині Древо життя), матеріал: глина, ручне ліплення, розпис ангобом (мінеральна фарба). Зооморфна статуетка бика з масивним тулубом і спареними ногами. Поверхню вкрито ангобом темно-помаранчевого кольору, на якому темною фарбою нанесено розпис у вигляді вертикальних стрічок, а на хребті — широка смуга. У нижній частині ніжок зроблено наскрізні горизонтальні отвори — стулки для дерев’яних осей. Коліщата — глиняні кружальця діаметром 2–5 см з отворами у центрі. Знахідка з поселення Ворошилівка, Вінниччина. Література: «Енциклопедія Трипільської цивілізації», т. 1, стор. 194. Участь у виставках: «Україна зернова», Київ, 2005; «Зелений тиждень», Берлін, 2010, 2012; ЕКСПО, Шанхай, 2010.
Автор: Смолякова Л.
Опубліковано: 2025-05-09
Горщик «Вужики – Сварга», матеріал: глина, ручне ліплення, ангоб (мінеральна фарба), заглиблений орнамент, заповнений білою глиною. У сфері світобудови проявляються всі міцності — парність, триєдність, чотиричасність. Чотиричасність зображували як узагальнений і усталений символ з найраннішого етапу Трипілля: чотири сонця як чотири сторони світу. Її виявами є чотирираменний хрест, знаки Сварги, свастики, орнаментальні композиції (у цьому горщику — пара вужів) на чотири сторони. Сама Сварга зображена у вигляді безкінечника, що стверджує: рух у світі невпинний і вічний. Символ Сварги багатозначний — у трипільському мистецтві ним позначено і сонячний рух, і вогняне обертання, і рух Всесвіту. У розвиненому Трипіллі, завдяки декоративному живопису, образи Сварги стали багатоманітними й різностильовими, а триєдність і чотиричасність існують в обопільній єдності. Пізнання співмірності світу — триєдність у чотиричасності — стало геніальним відкриттям основ світобудови. Воно стало не лише художнім утвердженням життя, а й дало поштовх розвитку хліборобства, мистецтва, архітектури. Ці світовидні засади визначальні в усіх наступних історичних формаціях. Прикладом образного уособлення є скульптура Світовида часів Київської Русі — чотирилична, по вертикалі триярусна. Світовид — це образ історичного зростання та розвитку народу, єдність поколінь, основа світогляду, в якому світ приймається як цілісність. В українського народу є свята Сонця на кожну пору року: Коляда, Великдень, Купайло, Калита, і три присвяти при переході з однієї пори в іншу — Колодій, Трійця (Зелена неділя), Весілля Свічки. Світовидною є і колядка «Добрий вечір тобі, пане господарю», в чотирьох рядках якої діють три сили з четвертою володарюючою. Ця світотворча риса у колядках проявляється повною мірою. Література: Єнеоліт СССР, 1982, ст. 280; «Священна Країна Хліборобів», Вадим Мицик, ст. 184–188.
Автор: Смолякова Л.
Опубліковано: 2025-05-09
Горщик оздоблений набором знаків, висота 21 см, матеріал: глина, ангоб. Початок IV тис. до н.е., поселення Чапаївка, Київщина. За В. Круцом, чимало знаків європейці створили самі, але вони не були творцями правил цього давнього мистецтва знаків. Трипільська цивілізація — частина світу давніх землеробів Європи. Вона отримала від цього світу знання, але не тільки отримала, а й розвинула, внесла своє, нове — як і кожна з культур того часу: Вінча, Гумельниця, Варга, Лендель та інші. Перед вченими завжди постає питання: чи в такій високорозвиненій цивілізації, як Трипільська, існувала писемність? Тим паче, що в одночасних і рівновартісних культурах — шумерській та єгипетській — писемність була розвинена й вченими розшифрована. Трипільська цивілізація як цілісність духовної і матеріальної культури не могла б безперервно функціонувати протягом 2500 років (аналогів цьому в світовій історії немає), не маючи виробленої системи письма і лічби. При дослідженні цієї цивілізації на території України видатними археологами В. Хвойкою, Д. Яворницьким, Т. Пассек, В. Даниленком, істориком І. Лінниченком було зібрано посуд та його фрагменти з написами окремих літер і знаків. Саме вони й увели ці знаки в науковий обіг. Чи «писемність Трипілля та Кукутень» демонструє типологічну подібність до інших архаїчних письмових систем? Усі паралелі з месопотамською системою письма є слабкими через хронологічні та графічні відмінності. Розвиток «писемності» Трипілля та Кукутень передує подібним еволюційним явищам у Месопотамії приблизно на тисячоліття. Бібліографія: «Трипільська цивілізація», Київ, 2002, Відейко М.Ю.; «Священна Країна Хліборобів», 2006, видано за фінансової підтримки української громади зі Швеції; «Трипільська культура», збірка наукових праць, 2007; «Чи розробили письмо Трипілля, Кукутень».
Автор: Смолякова Л.
Опубліковано: 2025-05-09
«Мрійниця» — жіноча фігурка. Матеріал: глина, покрита ангобом (фарба на основі рідкої глини), випалена до стану якісної кераміки. Таку пластику відносять до сакральної ритуальної сфери. Її обличчя звернене до неба — вона ніби звертається до Вищих сил. Скупими штрихами прорізані очі, рот — але як уміло! Характер у неї ще той! Зачіска — точніше, те, як розчесане волосся на голові: чіткий проділ, рівне, довге — аж до... Наскільки довге, на жаль, невідомо, бо нижню частину фігури не знайдено. Велике археологічне щастя — знайти трипільську пластику цілою. Образ Богині втілюють жіночі фігурки зі своєрідною зачіскою з довгого волосся, стягнутого на спині у вузол. Ми знаємо, що така традиційна зачіска була не випадковою — вузол був знаком повного Місяця, а Богиня набувала місячної символіки. У сакральних традиціях багатьох народів жінка міфічно близька до Землі. Усі релігійні події, пов’язані з родючістю і народженням, мають космічну структуру. Святість жінки залежить від святості землі. Жіноча плодючість має космічну модель, взірець якої — Мати-Земля, Всесвітня Мати. Література: «Сакральний світ Трипільської цивілізації», Наталія Бурдо, 2008 рік.
Автор: Смолякова Л.
Опубліковано: 2025-05-09
Фігура з символічними знаками. Висота 35,0 см. Матеріал: глина, ручне ліплення, ангоб. Знахідка з поселення Фрумушика І, Румунія. Триєдність, як найпроявніша світотворча і духовна величина, донесена до нас через гончарне мистецтво трипільців-оріїв. Знання про тримірність світу успадкували наступні цивілізації на землях України — вони стали духовною віссю етногенетичного єднання і розвитку. Хоч реальні знання були здебільшого на інтуїтивному рівні, триєдність постійно обумовлює життєві процеси. Триєдиність — це вияв святої Трійці. У божественних величинах вона уособлювалася в образах Бога у трьох лицях: Триглав (Сварог, Перун, Світовид), пізніше — Троян, у індоаріїв — Тримурті. Їхнє втілення — Тризуб, як вияв присутності світу, його енергії постійного зростання, а також як засіб сприйняття космічної інформації його носіями. Це — найосновніший символ світового буття. Ймовірно, триєдність була визначальною в побуті та ритуалах трипільців-оріїв. Єднання зі співмірністю стало необхідною життєвою потребою, адже триєдність витворювалася в мистецтві та обрядах наступних історичних культур, а згодом — і в духовному житті українського народу. Література: Єнеоліт СССР, 1982 р., ст. 281. «Священна Країна Хліборобів», Вадим Мицик, 2006 р., ст. 181.
Автор: Смолякова Л.
Опубліковано: 2025-05-09
Цікава знахідка малого вотивного човника, виявленого під час розкопок трипільського селища,які провадив проф.Курінний у Києві на Кирилівській вулиці,81 у 1938 році.
Автор: Смолякова Л.
Опубліковано: 2025-04-06
Бик на колесах (на спині Древо життя), матеріал: глина, ручне ліплення, розпис ангобом (мінеральна фарба). Зооморфна статуетка бика з масивним тулубом і спареними ногами. Поверхню вкрито ангобом темно-помаранчевого кольору, на якому темною фарбою нанесено розпис у вигляді вертикальних стрічок, а на хребті — широка смуга. У нижній частині ніжок зроблено наскрізні горизонтальні отвори — стулки для дерев’яних осей. Коліщата — глиняні кружальця діаметром 2–5 см з отворами у центрі. Знахідка з поселення Ворошилівка, Вінниччина. Література: «Енциклопедія Трипільської цивілізації», т. 1, стор. 194. Участь у виставках: «Україна зернова», Київ, 2005; «Зелений тиждень», Берлін, 2010, 2012; ЕКСПО, Шанхай, 2010.
Автор: Смолякова Л.
Опубліковано: 2025-05-09
Горщик «Вужики – Сварга», матеріал: глина, ручне ліплення, ангоб (мінеральна фарба), заглиблений орнамент, заповнений білою глиною. У сфері світобудови проявляються всі міцності — парність, триєдність, чотиричасність. Чотиричасність зображували як узагальнений і усталений символ з найраннішого етапу Трипілля: чотири сонця як чотири сторони світу. Її виявами є чотирираменний хрест, знаки Сварги, свастики, орнаментальні композиції (у цьому горщику — пара вужів) на чотири сторони. Сама Сварга зображена у вигляді безкінечника, що стверджує: рух у світі невпинний і вічний. Символ Сварги багатозначний — у трипільському мистецтві ним позначено і сонячний рух, і вогняне обертання, і рух Всесвіту. У розвиненому Трипіллі, завдяки декоративному живопису, образи Сварги стали багатоманітними й різностильовими, а триєдність і чотиричасність існують в обопільній єдності. Пізнання співмірності світу — триєдність у чотиричасності — стало геніальним відкриттям основ світобудови. Воно стало не лише художнім утвердженням життя, а й дало поштовх розвитку хліборобства, мистецтва, архітектури. Ці світовидні засади визначальні в усіх наступних історичних формаціях. Прикладом образного уособлення є скульптура Світовида часів Київської Русі — чотирилична, по вертикалі триярусна. Світовид — це образ історичного зростання та розвитку народу, єдність поколінь, основа світогляду, в якому світ приймається як цілісність. В українського народу є свята Сонця на кожну пору року: Коляда, Великдень, Купайло, Калита, і три присвяти при переході з однієї пори в іншу — Колодій, Трійця (Зелена неділя), Весілля Свічки. Світовидною є і колядка «Добрий вечір тобі, пане господарю», в чотирьох рядках якої діють три сили з четвертою володарюючою. Ця світотворча риса у колядках проявляється повною мірою. Література: Єнеоліт СССР, 1982, ст. 280; «Священна Країна Хліборобів», Вадим Мицик, ст. 184–188.
Автор: Смолякова Л.
Опубліковано: 2025-05-09
Горщик оздоблений набором знаків, висота 21 см, матеріал: глина, ангоб. Початок IV тис. до н.е., поселення Чапаївка, Київщина. За В. Круцом, чимало знаків європейці створили самі, але вони не були творцями правил цього давнього мистецтва знаків. Трипільська цивілізація — частина світу давніх землеробів Європи. Вона отримала від цього світу знання, але не тільки отримала, а й розвинула, внесла своє, нове — як і кожна з культур того часу: Вінча, Гумельниця, Варга, Лендель та інші. Перед вченими завжди постає питання: чи в такій високорозвиненій цивілізації, як Трипільська, існувала писемність? Тим паче, що в одночасних і рівновартісних культурах — шумерській та єгипетській — писемність була розвинена й вченими розшифрована. Трипільська цивілізація як цілісність духовної і матеріальної культури не могла б безперервно функціонувати протягом 2500 років (аналогів цьому в світовій історії немає), не маючи виробленої системи письма і лічби. При дослідженні цієї цивілізації на території України видатними археологами В. Хвойкою, Д. Яворницьким, Т. Пассек, В. Даниленком, істориком І. Лінниченком було зібрано посуд та його фрагменти з написами окремих літер і знаків. Саме вони й увели ці знаки в науковий обіг. Чи «писемність Трипілля та Кукутень» демонструє типологічну подібність до інших архаїчних письмових систем? Усі паралелі з месопотамською системою письма є слабкими через хронологічні та графічні відмінності. Розвиток «писемності» Трипілля та Кукутень передує подібним еволюційним явищам у Месопотамії приблизно на тисячоліття. Бібліографія: «Трипільська цивілізація», Київ, 2002, Відейко М.Ю.; «Священна Країна Хліборобів», 2006, видано за фінансової підтримки української громади зі Швеції; «Трипільська культура», збірка наукових праць, 2007; «Чи розробили письмо Трипілля, Кукутень».
Автор: Смолякова Л.
Опубліковано: 2025-05-09
«Мрійниця» — жіноча фігурка. Матеріал: глина, покрита ангобом (фарба на основі рідкої глини), випалена до стану якісної кераміки. Таку пластику відносять до сакральної ритуальної сфери. Її обличчя звернене до неба — вона ніби звертається до Вищих сил. Скупими штрихами прорізані очі, рот — але як уміло! Характер у неї ще той! Зачіска — точніше, те, як розчесане волосся на голові: чіткий проділ, рівне, довге — аж до... Наскільки довге, на жаль, невідомо, бо нижню частину фігури не знайдено. Велике археологічне щастя — знайти трипільську пластику цілою. Образ Богині втілюють жіночі фігурки зі своєрідною зачіскою з довгого волосся, стягнутого на спині у вузол. Ми знаємо, що така традиційна зачіска була не випадковою — вузол був знаком повного Місяця, а Богиня набувала місячної символіки. У сакральних традиціях багатьох народів жінка міфічно близька до Землі. Усі релігійні події, пов’язані з родючістю і народженням, мають космічну структуру. Святість жінки залежить від святості землі. Жіноча плодючість має космічну модель, взірець якої — Мати-Земля, Всесвітня Мати. Література: «Сакральний світ Трипільської цивілізації», Наталія Бурдо, 2008 рік.
Автор: Смолякова Л.
Опубліковано: 2025-05-09
Фігура з символічними знаками. Висота 35,0 см. Матеріал: глина, ручне ліплення, ангоб. Знахідка з поселення Фрумушика І, Румунія. Триєдність, як найпроявніша світотворча і духовна величина, донесена до нас через гончарне мистецтво трипільців-оріїв. Знання про тримірність світу успадкували наступні цивілізації на землях України — вони стали духовною віссю етногенетичного єднання і розвитку. Хоч реальні знання були здебільшого на інтуїтивному рівні, триєдність постійно обумовлює життєві процеси. Триєдиність — це вияв святої Трійці. У божественних величинах вона уособлювалася в образах Бога у трьох лицях: Триглав (Сварог, Перун, Світовид), пізніше — Троян, у індоаріїв — Тримурті. Їхнє втілення — Тризуб, як вияв присутності світу, його енергії постійного зростання, а також як засіб сприйняття космічної інформації його носіями. Це — найосновніший символ світового буття. Ймовірно, триєдність була визначальною в побуті та ритуалах трипільців-оріїв. Єднання зі співмірністю стало необхідною життєвою потребою, адже триєдність витворювалася в мистецтві та обрядах наступних історичних культур, а згодом — і в духовному житті українського народу. Література: Єнеоліт СССР, 1982 р., ст. 281. «Священна Країна Хліборобів», Вадим Мицик, 2006 р., ст. 181.
Автор: Смолякова Л.
Опубліковано: 2025-05-09
Цікава знахідка малого вотивного човника, виявленого під час розкопок трипільського селища,які провадив проф.Курінний у Києві на Кирилівській вулиці,81 у 1938 році.
Автор: Смолякова Л.
Опубліковано: 2025-04-06
Бик на колесах (на спині Древо життя), матеріал: глина, ручне ліплення, розпис ангобом (мінеральна фарба). Зооморфна статуетка бика з масивним тулубом і спареними ногами. Поверхню вкрито ангобом темно-помаранчевого кольору, на якому темною фарбою нанесено розпис у вигляді вертикальних стрічок, а на хребті — широка смуга. У нижній частині ніжок зроблено наскрізні горизонтальні отвори — стулки для дерев’яних осей. Коліщата — глиняні кружальця діаметром 2–5 см з отворами у центрі. Знахідка з поселення Ворошилівка, Вінниччина. Література: «Енциклопедія Трипільської цивілізації», т. 1, стор. 194. Участь у виставках: «Україна зернова», Київ, 2005; «Зелений тиждень», Берлін, 2010, 2012; ЕКСПО, Шанхай, 2010.
Автор: Смолякова Л.
Опубліковано: 2025-05-09
Горщик «Вужики – Сварга», матеріал: глина, ручне ліплення, ангоб (мінеральна фарба), заглиблений орнамент, заповнений білою глиною. У сфері світобудови проявляються всі міцності — парність, триєдність, чотиричасність. Чотиричасність зображували як узагальнений і усталений символ з найраннішого етапу Трипілля: чотири сонця як чотири сторони світу. Її виявами є чотирираменний хрест, знаки Сварги, свастики, орнаментальні композиції (у цьому горщику — пара вужів) на чотири сторони. Сама Сварга зображена у вигляді безкінечника, що стверджує: рух у світі невпинний і вічний. Символ Сварги багатозначний — у трипільському мистецтві ним позначено і сонячний рух, і вогняне обертання, і рух Всесвіту. У розвиненому Трипіллі, завдяки декоративному живопису, образи Сварги стали багатоманітними й різностильовими, а триєдність і чотиричасність існують в обопільній єдності. Пізнання співмірності світу — триєдність у чотиричасності — стало геніальним відкриттям основ світобудови. Воно стало не лише художнім утвердженням життя, а й дало поштовх розвитку хліборобства, мистецтва, архітектури. Ці світовидні засади визначальні в усіх наступних історичних формаціях. Прикладом образного уособлення є скульптура Світовида часів Київської Русі — чотирилична, по вертикалі триярусна. Світовид — це образ історичного зростання та розвитку народу, єдність поколінь, основа світогляду, в якому світ приймається як цілісність. В українського народу є свята Сонця на кожну пору року: Коляда, Великдень, Купайло, Калита, і три присвяти при переході з однієї пори в іншу — Колодій, Трійця (Зелена неділя), Весілля Свічки. Світовидною є і колядка «Добрий вечір тобі, пане господарю», в чотирьох рядках якої діють три сили з четвертою володарюючою. Ця світотворча риса у колядках проявляється повною мірою. Література: Єнеоліт СССР, 1982, ст. 280; «Священна Країна Хліборобів», Вадим Мицик, ст. 184–188.
Автор: Смолякова Л.
Опубліковано: 2025-05-09
Горщик оздоблений набором знаків, висота 21 см, матеріал: глина, ангоб. Початок IV тис. до н.е., поселення Чапаївка, Київщина. За В. Круцом, чимало знаків європейці створили самі, але вони не були творцями правил цього давнього мистецтва знаків. Трипільська цивілізація — частина світу давніх землеробів Європи. Вона отримала від цього світу знання, але не тільки отримала, а й розвинула, внесла своє, нове — як і кожна з культур того часу: Вінча, Гумельниця, Варга, Лендель та інші. Перед вченими завжди постає питання: чи в такій високорозвиненій цивілізації, як Трипільська, існувала писемність? Тим паче, що в одночасних і рівновартісних культурах — шумерській та єгипетській — писемність була розвинена й вченими розшифрована. Трипільська цивілізація як цілісність духовної і матеріальної культури не могла б безперервно функціонувати протягом 2500 років (аналогів цьому в світовій історії немає), не маючи виробленої системи письма і лічби. При дослідженні цієї цивілізації на території України видатними археологами В. Хвойкою, Д. Яворницьким, Т. Пассек, В. Даниленком, істориком І. Лінниченком було зібрано посуд та його фрагменти з написами окремих літер і знаків. Саме вони й увели ці знаки в науковий обіг. Чи «писемність Трипілля та Кукутень» демонструє типологічну подібність до інших архаїчних письмових систем? Усі паралелі з месопотамською системою письма є слабкими через хронологічні та графічні відмінності. Розвиток «писемності» Трипілля та Кукутень передує подібним еволюційним явищам у Месопотамії приблизно на тисячоліття. Бібліографія: «Трипільська цивілізація», Київ, 2002, Відейко М.Ю.; «Священна Країна Хліборобів», 2006, видано за фінансової підтримки української громади зі Швеції; «Трипільська культура», збірка наукових праць, 2007; «Чи розробили письмо Трипілля, Кукутень».
Автор: Смолякова Л.
Опубліковано: 2025-05-09
«Мрійниця» — жіноча фігурка. Матеріал: глина, покрита ангобом (фарба на основі рідкої глини), випалена до стану якісної кераміки. Таку пластику відносять до сакральної ритуальної сфери. Її обличчя звернене до неба — вона ніби звертається до Вищих сил. Скупими штрихами прорізані очі, рот — але як уміло! Характер у неї ще той! Зачіска — точніше, те, як розчесане волосся на голові: чіткий проділ, рівне, довге — аж до... Наскільки довге, на жаль, невідомо, бо нижню частину фігури не знайдено. Велике археологічне щастя — знайти трипільську пластику цілою. Образ Богині втілюють жіночі фігурки зі своєрідною зачіскою з довгого волосся, стягнутого на спині у вузол. Ми знаємо, що така традиційна зачіска була не випадковою — вузол був знаком повного Місяця, а Богиня набувала місячної символіки. У сакральних традиціях багатьох народів жінка міфічно близька до Землі. Усі релігійні події, пов’язані з родючістю і народженням, мають космічну структуру. Святість жінки залежить від святості землі. Жіноча плодючість має космічну модель, взірець якої — Мати-Земля, Всесвітня Мати. Література: «Сакральний світ Трипільської цивілізації», Наталія Бурдо, 2008 рік.
Автор: Смолякова Л.
Опубліковано: 2025-05-09
Фігура з символічними знаками. Висота 35,0 см. Матеріал: глина, ручне ліплення, ангоб. Знахідка з поселення Фрумушика І, Румунія. Триєдність, як найпроявніша світотворча і духовна величина, донесена до нас через гончарне мистецтво трипільців-оріїв. Знання про тримірність світу успадкували наступні цивілізації на землях України — вони стали духовною віссю етногенетичного єднання і розвитку. Хоч реальні знання були здебільшого на інтуїтивному рівні, триєдність постійно обумовлює життєві процеси. Триєдиність — це вияв святої Трійці. У божественних величинах вона уособлювалася в образах Бога у трьох лицях: Триглав (Сварог, Перун, Світовид), пізніше — Троян, у індоаріїв — Тримурті. Їхнє втілення — Тризуб, як вияв присутності світу, його енергії постійного зростання, а також як засіб сприйняття космічної інформації його носіями. Це — найосновніший символ світового буття. Ймовірно, триєдність була визначальною в побуті та ритуалах трипільців-оріїв. Єднання зі співмірністю стало необхідною життєвою потребою, адже триєдність витворювалася в мистецтві та обрядах наступних історичних культур, а згодом — і в духовному житті українського народу. Література: Єнеоліт СССР, 1982 р., ст. 281. «Священна Країна Хліборобів», Вадим Мицик, 2006 р., ст. 181.
Автор: Смолякова Л.
Опубліковано: 2025-05-09
Цікава знахідка малого вотивного човника, виявленого під час розкопок трипільського селища,які провадив проф.Курінний у Києві на Кирилівській вулиці,81 у 1938 році.
Автор: Смолякова Л.
Опубліковано: 2025-04-06
Смолякова Л.
Бик на колесах
Authors and responsible:
Смолякова Л.
Бик на колесах
Authors and responsible:
Смолякова Л.
Amount: 12 мб
Бик на колесах (на спині Древо життя), матеріал: глина, ручне ліплення, розпис ангобом (мінеральна фарба). Зооморфна статуетка бика з масивним тулубом і спареними ногами. Поверхню вкрито ангобом темно-помаранчевого кольору, на якому темною фарбою нанесено розпис у вигляді вертикальних стрічок, а на хребті — широка смуга. У нижній частині ніжок зроблено наскрізні горизонтальні отвори — стулки для дерев’яних осей. Коліщата — глиняні кружальця діаметром 2–5 см з отворами у центрі. Знахідка з поселення Ворошилівка, Вінниччина. Література: «Енциклопедія Трипільської цивілізації», т. 1, стор. 194. Участь у виставках: «Україна зернова», Київ, 2005; «Зелений тиждень», Берлін, 2010, 2012; ЕКСПО, Шанхай, 2010.
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL сторінки з описом | https://dcvisu.knukim.edu.ua/documents/393 |
| Дата онлайнової публікації | 2025-03-11 |
Смолякова Л.
Горщик «Вужики – Сварга»
Authors and responsible:
Смолякова Л.
Горщик «Вужики – Сварга»
Authors and responsible:
Смолякова Л.
Amount: 12 мб
Горщик «Вужики – Сварга», матеріал: глина, ручне ліплення, ангоб (мінеральна фарба), заглиблений орнамент, заповнений білою глиною. У сфері світобудови проявляються всі міцності — парність, триєдність, чотиричасність. Чотиричасність зображували як узагальнений і усталений символ з найраннішого етапу Трипілля: чотири сонця як чотири сторони світу. Її виявами є чотирираменний хрест, знаки Сварги, свастики, орнаментальні композиції (у цьому горщику — пара вужів) на чотири сторони. Сама Сварга зображена у вигляді безкінечника, що стверджує: рух у світі невпинний і вічний. Символ Сварги багатозначний — у трипільському мистецтві ним позначено і сонячний рух, і вогняне обертання, і рух Всесвіту. У розвиненому Трипіллі, завдяки декоративному живопису, образи Сварги стали багатоманітними й різностильовими, а триєдність і чотиричасність існують в обопільній єдності. Пізнання співмірності світу — триєдність у чотиричасності — стало геніальним відкриттям основ світобудови. Воно стало не лише художнім утвердженням життя, а й дало поштовх розвитку хліборобства, мистецтва, архітектури. Ці світовидні засади визначальні в усіх наступних історичних формаціях. Прикладом образного уособлення є скульптура Світовида часів Київської Русі — чотирилична, по вертикалі триярусна. Світовид — це образ історичного зростання та розвитку народу, єдність поколінь, основа світогляду, в якому світ приймається як цілісність. В українського народу є свята Сонця на кожну пору року: Коляда, Великдень, Купайло, Калита, і три присвяти при переході з однієї пори в іншу — Колодій, Трійця (Зелена неділя), Весілля Свічки. Світовидною є і колядка «Добрий вечір тобі, пане господарю», в чотирьох рядках якої діють три сили з четвертою володарюючою. Ця світотворча риса у колядках проявляється повною мірою. Література: Єнеоліт СССР, 1982, ст. 280; «Священна Країна Хліборобів», Вадим Мицик, ст. 184–188.
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL сторінки з описом | https://dcvisu.knukim.edu.ua/documents/395 |
| Дата онлайнової публікації | 2025-03-11 |
Смолякова Л.
Горщик оздоблений набором знаків
Authors and responsible:
Смолякова Л.
Горщик оздоблений набором знаків
Authors and responsible:
Смолякова Л.
Amount: 12 мб
Горщик оздоблений набором знаків, висота 21 см, матеріал: глина, ангоб. Початок IV тис. до н.е., поселення Чапаївка, Київщина. За В. Круцом, чимало знаків європейці створили самі, але вони не були творцями правил цього давнього мистецтва знаків. Трипільська цивілізація — частина світу давніх землеробів Європи. Вона отримала від цього світу знання, але не тільки отримала, а й розвинула, внесла своє, нове — як і кожна з культур того часу: Вінча, Гумельниця, Варга, Лендель та інші. Перед вченими завжди постає питання: чи в такій високорозвиненій цивілізації, як Трипільська, існувала писемність? Тим паче, що в одночасних і рівновартісних культурах — шумерській та єгипетській — писемність була розвинена й вченими розшифрована. Трипільська цивілізація як цілісність духовної і матеріальної культури не могла б безперервно функціонувати протягом 2500 років (аналогів цьому в світовій історії немає), не маючи виробленої системи письма і лічби. При дослідженні цієї цивілізації на території України видатними археологами В. Хвойкою, Д. Яворницьким, Т. Пассек, В. Даниленком, істориком І. Лінниченком було зібрано посуд та його фрагменти з написами окремих літер і знаків. Саме вони й увели ці знаки в науковий обіг. Чи «писемність Трипілля та Кукутень» демонструє типологічну подібність до інших архаїчних письмових систем? Усі паралелі з месопотамською системою письма є слабкими через хронологічні та графічні відмінності. Розвиток «писемності» Трипілля та Кукутень передує подібним еволюційним явищам у Месопотамії приблизно на тисячоліття. Бібліографія: «Трипільська цивілізація», Київ, 2002, Відейко М.Ю.; «Священна Країна Хліборобів», 2006, видано за фінансової підтримки української громади зі Швеції; «Трипільська культура», збірка наукових праць, 2007; «Чи розробили письмо Трипілля, Кукутень».
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL сторінки з описом | https://dcvisu.knukim.edu.ua/documents/398 |
| Дата онлайнової публікації | 2025-03-11 |
Смолякова Л.
«Мрійниця»
Authors and responsible:
Смолякова Л.
«Мрійниця»
Authors and responsible:
Смолякова Л.
Amount: 12 мб
«Мрійниця» — жіноча фігурка. Матеріал: глина, покрита ангобом (фарба на основі рідкої глини), випалена до стану якісної кераміки. Таку пластику відносять до сакральної ритуальної сфери. Її обличчя звернене до неба — вона ніби звертається до Вищих сил. Скупими штрихами прорізані очі, рот — але як уміло! Характер у неї ще той! Зачіска — точніше, те, як розчесане волосся на голові: чіткий проділ, рівне, довге — аж до... Наскільки довге, на жаль, невідомо, бо нижню частину фігури не знайдено. Велике археологічне щастя — знайти трипільську пластику цілою. Образ Богині втілюють жіночі фігурки зі своєрідною зачіскою з довгого волосся, стягнутого на спині у вузол. Ми знаємо, що така традиційна зачіска була не випадковою — вузол був знаком повного Місяця, а Богиня набувала місячної символіки. У сакральних традиціях багатьох народів жінка міфічно близька до Землі. Усі релігійні події, пов’язані з родючістю і народженням, мають космічну структуру. Святість жінки залежить від святості землі. Жіноча плодючість має космічну модель, взірець якої — Мати-Земля, Всесвітня Мати. Література: «Сакральний світ Трипільської цивілізації», Наталія Бурдо, 2008 рік.
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL сторінки з описом | https://dcvisu.knukim.edu.ua/documents/399 |
| Дата онлайнової публікації | 2025-03-11 |
Смолякова Л.
Фігура з символічними знаками
Authors and responsible:
Смолякова Л.
Фігура з символічними знаками
Authors and responsible:
Смолякова Л.
Amount: 12 мб
Фігура з символічними знаками. Висота 35,0 см. Матеріал: глина, ручне ліплення, ангоб. Знахідка з поселення Фрумушика І, Румунія. Триєдність, як найпроявніша світотворча і духовна величина, донесена до нас через гончарне мистецтво трипільців-оріїв. Знання про тримірність світу успадкували наступні цивілізації на землях України — вони стали духовною віссю етногенетичного єднання і розвитку. Хоч реальні знання були здебільшого на інтуїтивному рівні, триєдність постійно обумовлює життєві процеси. Триєдиність — це вияв святої Трійці. У божественних величинах вона уособлювалася в образах Бога у трьох лицях: Триглав (Сварог, Перун, Світовид), пізніше — Троян, у індоаріїв — Тримурті. Їхнє втілення — Тризуб, як вияв присутності світу, його енергії постійного зростання, а також як засіб сприйняття космічної інформації його носіями. Це — найосновніший символ світового буття. Ймовірно, триєдність була визначальною в побуті та ритуалах трипільців-оріїв. Єднання зі співмірністю стало необхідною життєвою потребою, адже триєдність витворювалася в мистецтві та обрядах наступних історичних культур, а згодом — і в духовному житті українського народу. Література: Єнеоліт СССР, 1982 р., ст. 281. «Священна Країна Хліборобів», Вадим Мицик, 2006 р., ст. 181.
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL сторінки з описом | https://dcvisu.knukim.edu.ua/documents/400 |
| Дата онлайнової публікації | 2025-03-11 |
Смолякова Л.
Човник, глиняні грузила
Authors and responsible:
Смолякова Л.
Човник, глиняні грузила
Authors and responsible:
Смолякова Л.
Amount: 12 мб
Цікава знахідка малого вотивного човника, виявленого під час розкопок трипільського селища,які провадив проф.Курінний у Києві на Кирилівській вулиці,81 у 1938 році.
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL сторінки з описом | https://dcvisu.knukim.edu.ua/documents/397 |
| Дата онлайнової публікації | 2025-03-11 |
Об'єкт - вихідний об'єкт, який описується метаданими.
Це може бути або фізичний об'єкт – оригінал (річ, картина, книга тощо) або цифровий.
Для цифрових музейних колекцій це – оцифрований предмет з музейного фонду, предмет з фонду іншого зібрання,
отриманий до певної експозиції, а також оцифрований оригінал або цифровий ресурс, доступний у глобальній мережі.
Примітка. Правові аспекти розміщення об'єкту у цифровій колекції фіксуються у відповідних метаданих.
Оригінал – це фізичний предмет або аудіовізуальний ресурс, якій є оцифрованим для репрезентації у цифрових колекціях як окремий об'єкт.
Ресурс (веб ресурс) – це цифрова онлайнова репрезентація (подання) оригіналу як об'єкту цифрової колекції. Це комплекс інформаційних матеріалів, медіа типів ресурсів, метаданих та додаткової інформації, що стосується певного об'єкту цифрової колекції, має ідентичність, включаючи унікальну адресу ресурсу (URL) і доступний для використання у мережі.
Медіа типи – типи даних, які надаються через мережу Інтернет з застосуванням стандартів MIME і позначаються встановленими розширеннями файлів.